Досвід вивчення англійської мови у Великобританії

Ось ви з'явилися в Англії і не знаєте мови. З чого почати? Найперше, посміхніться! Огляньтесь навколо і ви побачите багато усміхнених людей. Це не значить, що у них життя безжурно просте. Ні, проблем у всіх вистачає. Це виховане з дитинства позитивне ставлення до життя, до людей, до світу. Вроджене почуття власної гідності і одночасно повага до людей, таких же гідних.  Це перше, що мене здивувало в Англії. Йдеш по вулиці, зустрічаєшся поглядом з незнайомою людиною і тобі посміхаються. Десь в парку, за містом ще й перші до тебе привітаються. Порадіють твоїм успіхам. 

Якось я доганяла трамвай, заскочила в останню секунду. Побачила зграйку дівчаток, які щиро раділи і вітали мене. Потім тільки до мене дійшло, що вони радіють іменно моєму успіхові, вони щасливі, що мені вдалось догнати трамвай! Тобто, налаштуйтеся, що вас тут сприймають шанобливо, як і всіх інших людей, незалежно від кольору шкіри, релігії, мови і т. д. 

Почніть з того, що вивчіть 2 формули ввічливості: «Дякую» і «Будь ласка» та посмішка. Найперші слова, які вивчають дітки, це: «Yes, please» і «No, thanks».  Все; ви вже можете жити в цьому суспільстві! Але ці формули ввічливості треба довести до автоматизму!!! Тільки так. Якщо ви будете роздратовані, злі, невдячні, ви будете тут чужими.  Почніть спілкуватися хоч жестами, через перекладач на смартфоні, простими словами, які вивчите – вас зрозуміють. Але «Дякую» і «Будь ласка» це обов`язково! Це початок комунікації.

Насправді є багато можливостей для вивчення мови і соціалізації.

Онлайн

З чого почати? Я раджу, перш ніж шукати курси англійської мови, почати з самонавчання. Встановіть на свій смартфон додаток Duolingo і він буде мотивувати вас вчити англійську щодня мінімум 10-15 хв. Кожного дня нагадає, що треба пройти урок. Дисциплінує і виробляє звичку вчитись.

В Google і на YouTube є нескінченна кількість навчального матеріалу з англійської мови. Як не розгубитися в цьому хаосі?  Попробуйте різні варіанти, виберіть, що вам до смаку. Не бійтесь міняти канали, вчителів. Головне, щоб вчитися вам було цікаво і комфортно.  Колись айтішники порекомендували мені пройти уроки англійської на сайті «Голос Америки». Мені сподобалось, бо починати навчання можна з нульового рівня. Урок триває 30 хвилин. Обігруються життєві ситуації, прості діалоги, одночасно вводяться нові слова і граматичні конструкції. В кінці кожного 30-ти хвилинного ролика перевірка засвоєння. Тут в Британії нам настійно рекомендують «BBC learning English».Розігруються життєві ситуації, діалоги на 20 хв. В кінці ролика –граматичні пояснення.  Спробуйте і той і той варіант. Мені більше сподобався американський.

Нині в інтернеті  багато україномовних викладачів. Шукайте і знайдете. Підпишіться на канал «Англійська по-простому». Симпатичний галичанин Ростислав вишуканою українською мовою чудово пояснює граматику і використання мови. Одночасно піднімете як свою, так і англійську мови. Мені сподобались його «20 англійських запитань на все життя» та «50 запитань на кожен день». Регулярно з’являються нові ролики. В інтернеті є багато аудіокниг для будь-якого рівня знань. Можна щось робить на кухні і слухати цікаве оповідання. Так я прослухала «Джейн Ейр», історію Англії, ІрландіЇ, Шотландії, Римської імперії.  Також для самостійної роботи варто придбати на Амазоні підручник для свого рівня знань. Вибір широкий, ціни доступні. Бодай один підручник має бути на столі як довідник. . Я купила собі «English vocabulary in use».Там є все: граматика, розмовні теми, вимова, тематичні  словники і ще багато всього необхідного для життя в Британії.

Рекламується багато різних онлайн курсів. Спробуйте знайти свій до душі. Єдина пересторога: не підписуйтесь на платні курси, хоч там обіцяють високі досягнення за 2-3 місяці. Чуда не буває. Потрібна щоденна і кропітка праця , а також ваша мотивація.

Мовні курси

Британія є мультинаціональною країною, в якій усім прибулим надаються можливості адаптуватися і влитися в суспільство.  На це виділяються кошти, тому безкоштовні курси англійської мови можна знайти практично всюди. Найчастіше це курси “мовного виживання”. Вважається, що граматику, алфавіт, правопис і т. д. новоприбулий вже знає, або вивчає самостійно. Його лишень треба навчити всім цим користуватись. 

Програма стандартна. Перша тема: вітання, коротенька розмова ні про що, тобто про погоду, ваші враження і т д. – small talk. Потім теми про магазин, аптеку, лікарню, транспорт. Цікаві і необхідні теми. Я ходила на такі курси. Вони корисні, але, на жаль, були тільки раз на тиждень і до наступного заняття все забувається. Рівень викладання був так, прямо скажем, посередній, бо працювали волонтери. Учні були з усього світу; дуже різнокольорові, цікаві і галасливі.  Спочатку людей було багато; у кожного різний початковий рівень, різний акцент. Це була швидше соціалізація, ніж навчання. Спільноти швидко виникали і швидко розпадались, а потім всі знаходили більш фундаментальні курси.

Я теж знайшла і поступово проходила від самого початкового рівня до вже третього рівня. На першому рівні я навчалась в українській групі. З нами працювали професійні вчителі, робота яких оплачувалась з місцевого бюджету. Через кілька місяців по  закінченню курсу ми урочисто  отримали сертифікати, які, правда, не мають ніякої юридичної сили і не враховуються при прийомі на роботу. Та й ніхто з нас ще вільно не заговорив англійською. 

У нас сформувалась група наполегливих людей, які поставили собі за мету таки ж оволодіти мовою. Ми вишукуємо різні способи, допомагаємо один одному. Так і кочуємо щодня: зранку в університет чи коледж, в обід заняття з волонтерами, а вечором – розмовний клуб. Так щодня може бути 2-3 активності. Поступово ми почали розуміти не лише наших англійських вчителів, але й людей на вулиці, в магазині, в аптеці і т. д. 

Що цікаво, найперше я почала розуміти, про що говорять діти з батьками. Дітей розуміти легко, особливо дошкільнят. Прості мовні конструкції, гарна і повільна вимова. Якщо батьки емігранти в першому поколінні, то іноді у них може бути незвична та незрозуміла вимова.  А їхні дітки вже говорять гарною англійською мовою, без акценту. Так буде й з нашими українськими дітьми, якщо доведеться залишитись надовго.

Робота та волонтерство

Наші завзяті україночки влаштовуються на роботу навіть не знаючи мови, а користуючись Google-перекладачем. Потім в колективі (як правило, інтернаціональному) починають спілкуватися. У мене таке спілкування відбувається на моїй волонтерській роботі з місцевими британськими волонтерами у чаріті шопі. Ми спілкуємось на різні життєві теми, обговорюємо новини, плітки про знаменитостей; як же без цього. В нас є свій чат у WhatsApp. Тобто ми практикуємо і письмове і усне спілкування. Я помітила, що формули ввічливості у них на першому плані. Кожного дня перепитають про здоров’я і не менше 20 раз подякують. Мене розпитують про війну в Україні, як її переживають мої родичі і друзі. Співчувають та прагнуть допомогти.

В нас у Шеффілді є багато театрів, як професійних, так і аматорських, студентських. Я побувала на багатьох виставах. Як правило, у артистів гарно поставлена дикція і їх розуміти легше, ніж людей на вулиці. Я відвідую класичні вистави, наперед ознайомившись з сюжетом, щоб краще розуміти про що говорять.

Клуби за інтересами

Ще одна цікава активність.  В мене виявили початкову стадію діабету і направили на спеціальні заняття з профілактики цієї хвороби. Заняття відбувались щотижня в гарному залі, де збирались місцеві пенсіонери. Для мене це були додаткові уроки англійської мови, світогляду і способу життя. Щоразу весела дотепна розмова, до якої я поступово підключилась спочатку короткими репліками, а потім і розмовами на тему здорового способу життя. Відмінність менталітету мене дивувала і тішила, особливо харчові звички. Хіба так важко для покращення здоров’я відмовитись від снеків, кейків і т д та перейти на свіжі овочі і фрукти, які тут доступні весь час?. Таке навчання продовжувалось більше року і хоч програма вже закінчилася, ми все ж домовились зустрітися на каву. Буде весело!

У нашому місті є школа життя для всіх іноземців: Learn for Life.  Туди приходять мігранти з усього світу. Це не тільки вивчення мови, а й вивчення історії, культури, традицій, вірувань, стилю життя британців. Крім мови, можна вивчити математику, інформатику, гру на гітарі і ще багато всього. Тут регулярно грають в футбол, регбі і в крікет. Щотижня в нас екскурсії і розмови по дорозі. Ми побували в різних парках, музеях, бібліотеках, церквах, вокзалах, могилках, фермах. Вивчаємо всі аспекти британського життя, які часом так споріднені з українськими. Мови у нас різні, а от повір’я однакові. Мабуть кельти зробили свою справу ще в дохристиянські часи 🙂

Не відчуваєте прогресу?

Ось вже більше року лупаємо цю скелю англійської мови, докладаючи значних зусиль. Здається, що вже треба щебетать нею, як своєю солов’їною. А ні, не виходить. Аж відчай іноді бере. Поки читаєш і повторюєш про себе, ніби все зрозуміло. А в реальній розмові слова забуваються, речення виходять коряві, важко зрозуміти все, що тобі кажуть. Однак, не треба впадати у відчай, а треба більше практики і успіх прийде. Поступово крок за кроком користуватись англійською стане звичкою і з’явиться легкість. 

Якость я пожалілась вчителю, що роблю багато помилок. Він записав на дошці моє речення-скаргу і показав на прикладі цього речення, скільки багато граматики, слів і т. д. я вже вивчила. Я й сама собі не вірила, що я це вже знаю. 

Окрім відгуку вчителя, варто складати іспити щоб об'єктивно оцінити свій рівень мови. Так, у вересні 2022 я здавала комплексний іспит який визначив мій CEFR Level на рівні А2 (Listening та Speaking - по 129 балів, Reading та Writing - по 138). А зараз, у червні 2023 я здала цей же іспит уже на рівень вище, В1. Не треба боятися оцінок, навпаки, це ваш шанс побачити що прогрес таки є. 

Вивчення мови ніколи не йде по прямій, це як рух по східцях. Іноді здається, що немає ніякого прогресу, що все так швидко забувається. Насправді йде поступове накопичення знань і потім кількість переходить в якість і з’являється впевненість в собі. З кожною новою сходинкою виникають нові горизонти, нові вершини, які треба здолать. 

Британія надала нам прихисток на три роки, які швидко спливають. Давайте використаємо цей час на добрі справи, у тому числі, щоб вивчити англійську мову на користь собі та Україні.

Щиро  дякуємо британцям за гостинність і велику підтримку у нашій боротьбі!

Ваша OPORA в UK!